Тричі відродившись із небуття — 1907, 1917 і 1989 років, Миколаївська “Просвіта” успішно діє, продовжуючи славні традиції попередників.
2007 року урочисто відзначили 100-річчя створення “Просвіти” на Миколаївщині. В обласному інституті післядипломної педагогічної освіти пройшли Аркасівські читання освітян, присвячені цій визначній події. Організатори заходу запросили просвітян Миколаївщини та тих, хто непохитно стоїть на засадах утвердження та розбудови української державності, культури, історії, мови. Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Василя Сліпця — одного з перших активістів “Просвіти”.
Урочистості з нагоди 100-річчя Товариства відбулися в Українському академічному театрі драми та музичної комедії за присутності представників “Просвіти” з багатьох реґіонів, влади, партій, рухів, громад, організацій.

Організаційні збори Миколаївської “Просвіти” відбулися 25 лютого 1907 р. після панахиди по Тарасові Шевченку. З промовою про завдання й проблеми розвитку української культури, освіти, мови виступив Микола Аркас, композитор та історик, ініціатор створення Товариства, його рушій та меценат. У Статуті зазначалось, що “Товариство має на меті допомогти розвоєві української культури і просвіті українського народу його рідною мовою”.
Наприкінці 1907 р. у “Просвіті” було 180 членів різних станів і національностей. Працювали секції, які влаштовували лекції, вистави, концерти, вечори пам’яті Т. Шевченка, популяризували українські газети, книжки, діяла перша українська бібліотека-читальня, великий хор, оркестр. По суботах проводили літературно-музичні, сімейні, наукові вечори. М. Аркас написав першу популярну “Історію України-Русі”, першу оперу за поемою Тараса Шевченка “Катерина”, організував, усупереч заборонам, першу на півдні України початкову українську школу в Богданівці, згодом — у Христофорівці (через два роки їх заборонили). Товариство виступало з вимогами відновлення освіти українською мовою. Після смерті М. Аркаса (13 березня 1909 р.) Товариство продовжило роботу. 1910 року було проведено 16 літературно-мистецьких вечорів, поставлено 65 п’єс. Приблизно стільки — наступного року. У роки війни влаштовували концерти в шпиталях.
Після Лютневої революції осередки “Просвіти” з’явилися в Єланці, Снігурівці, Лисій Горі, Софіївці, Макіївці, інших селах. Товариство підтримало Українську революцію й Центральну Раду. На з’їзд “Просвіти” Миколаївщини 8—11 вересня 1917 року приїхали представники організації з Висунська, Березнегуватого, Нового Бугу тощо. Зі встановленням радянської влади роботу “Просвіти” було обмежено, 1924 року — ліквідовано як осередок “українського буржуазного націоналізму”. Згодом активних просвітян репресували, засудили або розстріляли.
Роботу аркасівської “Просвіти” у Миколаєві та області відновили 1989 року після установчого з’їзду “Просвіти” у Києві, де були й делегати з Миколаївщини. Першим головою став письменник В. Бойченко, потім інженер В. Сліпець, викладач С. Загородній.
Нині товариство очолює Надія Огренич, кандидат педагогічних наук, доцент, директор інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений працівник освіти України. Головні напрями роботи — популяризація української культури, мови, книжок, преси, відновлення діяльності українських шкіл та дитячих садків, боротьба за повернення вищої освіти українською мовою, проведення лекцій, зокрема в армії, підтримка українських народних та естрадних колективів, видання власної газети “Аркасівська вулиця”, участь у роботі над проектом “Закон про мови”, звернення до органів влади, підтримка патріотичних партій та рухів, організація курсів з вивчення рідної мови. 2001 року Миколаївська облдержадміністрація затвердила склад робочої групи з контролю за здійсненням обласної програми виконання Закону Української РСР “Про мови в Українській РСР”, співголова якої — Надія Огренич.
Найважливішу роль у консолідації суспільства відіграє мова. Саме мова завжди була основою духовного єднання людей у певну спільноту. Мова — явище водночас індивідуальне й соціальне, вона обслуговує кожну людину й суспільство. Спільна мова дає змогу сконцентрувати його інтелектуальний потенціал, що врешті-решт перетворюється на могутню рушійну силу.
“Імунна система” нашої суспільно-культурної організації зараз не в найкращій формі. Якщо українська мова зникне з ужитку на території, де живе титульна нація — українці, то більше ніколи не відродиться.
Надання Конституцією України українській мові статусу державної, на жаль, не розв’язує проблеми. Розкручують барабан зі старими проблемами, коли підвалини державотворення пафосно декларують у Конституції, пафосно озвучують деякі чиновники, а насправді залишаються на папері. Тим часом громадське життя будують за принципами рабського мислення з його критеріями та оцінками — маємо те, що маємо. Це глобальна проблема, над подоланням якої активно працює Миколаївське обласне об’єднання  Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Так, 2005 року, коли в Україні, зокрема в Миколаївській області, тривала кампанія зі збору підписів до референдуму з надання російській мові статусу другої державної, саме Миколаївська “Просвіта” звернулася до Президента та Генерального прокурора з проханням вжити заходів щодо ініціаторів проведення цієї акції. Миколаївське обласне об’єднання організувало пікетування на головній площі міста проти узаконення двомовності.
Багато сил доклала “Просвіта”, щоб у Миколаєві відбудувати український театр, який протягом 10 років не працював (у місті діяв лише російський).
Але найбільше зусиль докладено до відродження українських шкіл. Особливо відзначились директор Миколаївського муніципального колегіуму Сергій Січко, директор загальноосвітньої школи № 1 імені О. Ольжича Олег Матіюк, директор Першої української гімназії ім. Миколи Аркаса Сергій Бережний. Так, для вшанування пам’яті видатного земляка Миколи Аркаса в гімназії встановлено його скульптуру, в музеї історії закладу створено тематичну експозицію, присвячену життю і творчості родини Аркасів. Здійснюється співпраця з Христофорівською ЗОШ Баштанського району Миколаївської області. Найкращі учні-старшокласники одержують грошову премію імені Миколи Аркаса. З 1 грудня 1998 року на честь п’ятої річниці закладу започаткували газету “Гімназійна родина”, на шпальтах якої розміщують літературну “пробу пера” гімназистів.
У більшості навчальних закладів і бібліотек Миколаївщини щорічно відбуваються Аркасівські читання, проводять заходи, присвячені Дню української писемності та мови, видають методичні рекомендації щодо проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. Петра Яцика, у квітні проходить фестиваль учнівської творчості “Таланти твої, Миколаївщино”, присвячений Шевченківським дням, а в березні — вшанування пам’яті Тараса Шевченка.
Миколаївське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка систематично працює над створенням первинних осередків “Просвіти”: у миколаївських ВНЗ і бібліотеках.
Плідно працюють первинні осередки в Новобузькому районі (голова В. Галущенко), в Миколаєві (голова Л. Цуркан).
Керівникові осередку “Просвіти” Корабельного району Миколаєва Олегові Матіюку вдалося організувати первинні осередки на всіх великих підприємствах району й залучити до активної діяльності керівників різних рангів. Просвітяни Корабельного району щороку передплачують газету “Слово Просвіти” для всіх навчальних закладів району.
Обласна “Просвіта” спільно з обласним науково-методичним центром народної творчості та культурно-освітньої роботи традиційно проводить Всеукраїнський фестиваль театрального мистецтва “Від Гіпанісу до Борисфену”, фестиваль кобзарського мистецтва, конкурс юних поетів і читців “Україна — гордість моя”, бере участь у просвітницьких Різдвяних вечорах. Бузька народна капела “Кобзарський передзвін” присутня на всіх цих заходах.
Навчальні заклади й культурні установи отримують у подарунок комплекти навчальних, науково-популярних і художніх книг, а також компакт-дисків видавництва “Просвіти”. Такі видання вручають переможцям творчих та інтелектуальних змагань.
2000 року Миколаївське обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка заснувало щомісячну газету “Аркасівська вулиця”, на шпальтах якої з’являються цікаві матеріали з української науки, освіти, культури, художні твори митців Миколаївщини, корисні поради керівникам освітніх закладів з організації та проведення державних свят.
Одне з головних завдань Миколаївського обласного об’єднання —  вшанування видатних українських діячів. Зокрема, Товариство виступило з ініціативою встановлення у м. Первомайську погруддя письменника, режисера, кіноактора Миколи Вінграновського.
Слова Ліни Костенко “Лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть” —  наша духовна позиція. “Просвіта” — один із найкращих і найстаріших українських проектів, і люди, що стояли біля його витоків, плекали не лише наукове, літературне, музичне й освітянське об’єднання, а й політичне.
Навколо обласного об’єднання гуртуються всі члени Товариства та його симпатики. Вони усвідомлюють, що втратити слово — це втратити культуру, традиції, тобто позбутися того, що виокремлює націю.
“Просвіта” завше стояла вище дріб’язкових чвар і виховувала та продовжує виховувати сотні тисяч українських патріотів, вірних і мудрих, сумлінних і працьовитих.

Прес-служба Миколаївського ОО ВУТ “Просвіта”
ім. Т. Шевченка