|
РЕКЛАМА
Останні новини
 Іван ЮЩУК,професор, завідувач кафедри Київського міжнародного...Інна ТАРАСЕНКО, кандидат історичних наук, провідний археограф Інституту... ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ ЛУГАНЩИНИ 1932—33 РОКІВ ЯК ДЕРЖАВНА БІЛЬШОВИЦЬКА... На телевізійні екрани виходить всеукраїнська прем’єра документального фільму... Іван ЮЩУК,професор, завідувач кафедри Київського міжнародного... Петро ПАНЧЕНКО, доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної... Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ2006 року в Чернігові видали збірник спогадів про Голодомор на... Петро ПАНЧЕНКО,доктор історичних наук, професор, академік Міжнародної... Степан БОЙКО, просвітянинЗ приходом більшовиків на Поділля 1919 р. почалися масові... Від часу розвалу Радянського Союзу впродовж багатьох років українська тематика... Заступник директора Інституту історії Національної академії наук України, доктор... Вшановуючи 75-ту річницю Голодомору-Геноциду 1932—1933 років в Україні та висловлюючи... В Українському інституті національної пам’яті відбулася прес-конференція... Український інститут національної пам’яті спільно з Національною академією... (відповідь українського журналіста російським історикам)Олександр КРАМАРЕНКО...
|
 |
|
 |
|
1
|
Написав Borys
|
|
П'ятниця, 30 жовтня 2009, 11:57 |
Іван ЮЩУК,
професор, завідувач кафедри Київського міжнародного університету
Нещодавно президент Росії, відмовляючись узяти участь у пошануванні жертв, за його словами, “так называемого голодомора” в Україні, заявив, що “говорити про те, що існувала мета знищення українців, — це означає суперечити фактам і намагатися надати націоналістичного підтексту спільній трагедії”. Мовляв, від руки Сталіна в СРСР гинули однаково росіяни, білоруси, казахи, українці.
|
|
|
Написав Borys
|
|
П'ятниця, 30 жовтня 2009, 11:56 |
Інна ТАРАСЕНКО,
кандидат історичних наук, провідний археограф Інституту української археографії та джерелознавства НАН України
Помітне місце в дослідженні найбільшої трагедії в історії України — Голодомору 1932—1933 рр. належить професору Національного університету “Києво-Могилянська академія”, доктору історичних наук, заслуженому діячеві науки і техніки України, протоієрею УПЦ Київського Патріархату Юрієві Мицику. Він з допомогою студентів розгорнув широкомасштабний запис свідчень очевидців, які опубліковані у чотирьох томах започаткованої ним археографічної серії “Український голокост 1932—1933 рр. Свідчення тих, хто вижив”. У світ вийшов черговий, п’ятий том цієї серії (К.: Видавничий дім “Києво-Могилянська Академія”, 2008), який має свою специфіку.
Основу тому склали матеріали, опрацьовані відомим канадським науковцем Іроїдою Винницькою та дніпропетровським журналістом Миколою Чабаном. Це свідчення тих, хто пережив Голодомор 1932—1933 рр. і хто в роки Другої світової війни опинився на еміграції. Перебуваючи у вільному світі, вони мали можливість розповісти правду про Голодомор-геноцид, прагнули донести її зі сторінок західної преси, зафіксувати свої спогади на магнітофонних стрічках, які нині зберігаються в Українсько-канадському дослідно-документаційному центрі в Торонто. Особлива цінність цих свідчень полягає у тому, що їх давали люди, що в часи Голодомору були вже дорослими, тому їм притаманні повнота інформації, високий ступінь її достовірності. Дуже важливо, що деякі свідки були досить впливові в емігрантському середовищі, як-от Петро Григоренко, Лев Копелев, Іван Майстренко, патріарх Мстислав (Степан Скрипник), Василь Сокіл, а також окремі дипломати західних країн, які перебували в Україні під час Голодомору. Свідчення, опрацьовані І. Винницькою та М. Чабаном, доповнюють матеріали з архіву відомого американського дослідника Джеймса Мейса, які ввів до наукового обігу о. Юрій Мицик. П’ятий том містить передмови, написані упорядниками, а також вступну статтю професора Василя Янішевського (Канада) “Щоб зрозуміти пережиту трагедію”.
Том ошатно виданий: фотографії свідків, стислі біографічні довідки, розроблена канадськими дослідниками анкета для опитування свідків тощо. Так до рук дослідників і широкої громадськості потрапив цінний, нерідко унікальний джерельний матеріал, який, поза сумнівом, допоможе донести правду про трагедію України. Цю книжку, як і попередні чотири томи, можна придбати у книгарні видавничого дому “Києво-Могилянська Академія” (04070, Київ, вул. Сковороди, 2).
Р. S. Нещодавно у видавництві вийшов і т. 6 цієї серії, який під керівництвом о. Юрія підготувала група дослідників. Ця книжка заслуговує окремої рецензії. Розпочалась робота і над т. 7, триває збирання свідчень до нього. Якщо серед читачів “Слова “Просвіти” є свідки Голодоморів 1932—1933 та 1946—1947 рр., то упорядники просять надсилати їх на адресу видавництва. |
|
Написав Оксана
|
|
П'ятниця, 21 листопада 2008, 15:20 |
ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ ЛУГАНЩИНИ 1932—33 РОКІВ ЯК ДЕРЖАВНА БІЛЬШОВИЦЬКА ПОЛІТИКАОлексій НЕЖИВИЙ,
письменник, доцент Луганського національного
педагогічного університету імені Тараса Шевченка
|
|
|
Написав Оксана
|
|
П'ятниця, 21 листопада 2008, 14:58 |
|
На телевізійні екрани виходить всеукраїнська прем’єра документального фільму “33-й”, присвяченого 75-річчю Голодомору в Україні. Фільм знято на виконання Указу Президента про відзначення трагічного ювілею, а також за постановою Кабінету Міністрів. Створено фільм на Київській державній телерадіокомпанії “Студія ХХІ”. Автор сценарію і режисер — лауреат Національної премії України ім. Т. Шевченка Леонід Мужук. Найактивнішу участь у створенні фільму взяло Всеукраїнське товариство “Просвіта” ім. Т. Шевченка. Петро АНТОНЕНКО
|
|
Написав Оксана
|
|
П'ятниця, 21 листопада 2008, 14:55 |
Іван ЮЩУК,
професор, завідувач кафедри Київського міжнародного університету
Нещодавно президент Росії, відмовляючись узяти участь у пошануванні жертв, за його словами, “так называемого голодомора” в Україні, заявив, що “говорити про те, що існувала мета знищення українців, — це означає суперечити фактам і намагатися надати націоналістичного підтексту спільній трагедії”. Мовляв, від руки Сталіна в СРСР гинули однаково росіяни, білоруси, казахи, українці.
|
|
|
|
|
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 Наступна > Кінець >>
|
|
Сторінка 1 з 5 |
|
 |
|
 |
|
|
Цей день в українській історії
28 березня 1925
Народився Гнатюк Дмитро, український співак, головний режисер Київського театру опери і балету (з 1988 р.), депутат Верховної Ради
28 березня 1933
Народився Шухевич Юрій Романович, лідер українських націоналістів, дисидент
28 березня 2004
В ніч з 28 на 29 березня, разом із переходом на літній час стартувала Громадянська кампанія ПОРА!
28 березня 1996
Вбитий у Києві президент баскетбольного клубу «Шахтар» Олександр Шведченко
28 березня 1917
Почалася перша конференція Рад Донбасу
28 березня 1953
Оголошено амністію карних злочинців. У березні за рішенням Верховної Ради СРСР була оголошена широка амністія, відома під назвою «беріївська». Амністія мала величезне значення, тому що зменшувала базу рабської системи примусової праці
28 березня 1917
Вперше засіданням Центральної Ради керував Грушевський Михайло Сергійович
Переглянути всі події.
|
