Помилка
Княжий град відзначив своє 1020-річчя Друк
Оксана
П'ятниця, 08 серпня 2008, 14:53
25-27 липня, коли столиця України урочисто святкувала 1020-річчя Хрещення Київської Русі, одне з найстаріших міст Волині — районний центр Володимир-Волинський, хоч не так пишно, але не менш гідно відзначав і свій 1020-й день народження.

Як свідчать Гапицько-Волинський літопис та народні легенди, київський князь Володимир після того, як на початку літа 988 року прийняв християнство, обвінчався з грецькою царівною Анною та офіційно охрестив киян, серйозно задумався про об'єднання слов'янських земель довкола Києва. А задумавшись, зібрав військо, священиків та монахів київських храмів і рушив на Захід, у землю під назвою Волин, тобто на Волинь. Володимир настільки був зачарований красою і щедротами Волині, що наказав, зупинивши коня на високому березі річки Луги, з якого видно було Європу: „На захист західних Русі кордонів, на славу предків і нащадків пам'ять велю тут град я збудувати”. І почав будувати, плануючи перенести згодом сюди, ближче до Європи, столицю всієї Русі. Укріпив дитинець, збудував кремль, палац для молодої дружини та зимову резиденцію, що небавом „обросла” велелюдним селом Зимне. До речі, цю місцину князеві допомагали вибирати ченці. Облюбувавши крутий правий берег Луги, згодом наречений Святою горою, вони викопали там печери. Так поряд із княжою „зимною” резиденцією народився знаменитий дотепер Зимненський монастир, у якому 1001 року збудовано дерев'яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці та муровану — Святої Живоначальної Трійці, що й донині збереглася під назвою Печерна.
Примножували славу волинського княжого граду син Володимира — Всеволод і внук Святослав, отой самий, чий сон описано у „Слові о полку Ігоревім”. Князювали тут аж чотири внуки Ярослава Мудрого та сини Володимира Мономаха — Роман і Андрій, а внук Ізяслав заснував династію, що правила на Волині майже два століття.
Що ж до статусу столиці, то Володимир став нею тільки у 1199 році, коли князь Роман Мстиславович об'єднав західні руські землі у єдине Галицько-Волинське князівство. Але впродовж усієї своєї історії древній град залишався непереможним форпостом християнства і символом української незалежності. Тут завжди жила воля. І національна гідність. Тож не дивно, що саме на Волині зародився визвольний рух ОУН-УПА.
Сьогодні Володимир-Волинський називають перлиною не тільки Волині, а й України. Володимирська громада бережливою любов'ю оточує безсмертні шедеври давньоруського, європейського зодчества, які їм залишили предки. Особливо це стало помітно, коли 20 років тому міським головою Володимира-Волинського люди обрали Петра Саганюка, талановитого господарника, великого патріота рідного міста і просто чуйну, добру людину. Саме Петро Данилович зумів за умов обвального занепаду промисловості, з міським бюджетом, що нагадував жебрацьку діряву торбу, перетворити Володимир-Волинський на місто-музей. Незважаючи на труднощі, за останнє десятиліття було відновлено у всій небесній красі Свято-Усленський собор, зведений у 1160 році князем Мстиславом, і Василівську церкву-ротонду — єдину в Україні подібну культову споруду XIV ст., православний храм Різдва Христового, Миколаївську церкву і костел Іоакима й Анни — пам'ятки архітектури XVIII ст., каплицю св. Володимира і українську греко-католицьку церкву кінця XIX — початку XX ст., собор св. Юрія-Переможця, збудованого 1900 року, а також будівлі колишнього домініканського монастиря.
Але, на думку міського голови, храмів не буває багато. Тому й будується силами громади церква святого Володимира — засновника цього чудового міста.
Останніми роками тут з'явилися шедеври сучасних українських монументалістів, зокрема відомих львівських скульпторів Теодозії Бриж та Любомира Яремчука, — скульптури володимирських князів у скверах та на Княжій алеї у Слов'янському парку, величний монумент на центральній Площі Героїв, пам'ятник радянським прикордонникам, воїнам, що загинули в роки Великої Вітчизняної, меморіал жертвам фашизму, пам'ятний знак воїнам УПА та символічна могила борцям за волю України. Так у місті засвідчують, що українці вміють не тільки шанувати свою історію, а й толерантно ставитись до різних її ідеологічних проявів.
Історичне пограниччя Володимира-Волинського, уроки минулого диктують сьогодні нові закони і правила, першим з яких є політична і міжконфесійна толерантність, терпимість і взаємопідтримка. Незважаючи на те, що у місті з 40-тисячним населенням існує сьогодні чотири конфесії і в чотири рази більше партій, люди тут живуть мирно.
Володимир-Волинський, розташований за 15 кілометрів від польсько-українського кордону, на велелюднім шляху до Європи, вабить нині не тільки туристів, а й інвесторів. Нині в місті успішно працюють українсько-російсько-польське ТзОВ „Гербор”, хлібокомбінат, консервний завод, птахофабрика, розвивається приватний малий і середній бізнес, переважно ресторанний, торговельний. Але великою надією і джерелом поповнення міського бюджету зостається туризм. Тому проведено реконструкцію готелю, відбудовується міський залізничний вокзал. Та все ж зберегти в належному стані шедеври давнього зодчества у міста немає коштів, тому надія на підтримку держави.
Попри всі проблеми, які нині переживають малі міста України, а надто ті, що їх називають перлинами українського зодчества, у 1020-й день свого народження Володимир-Волинський приймав гостей із польських міст-побратимів Кентшена та Брешува, з білоруського Бреста і сусідніх районів, відомих людей України, знаменитих митців, політиків, земляків. Згадували історію, шанували сучасність. Головною подією свята став Міжнародний молодіжно-дитячий пісенний фестиваль, в якому взяли участь юні виконавці з усіх куточків України, а також сусідніх держав — Польщі та Білорусі. Гран-прі фестивалю поважне журі присудило квартетові „Модерн” Володимир-волинської зразкової студії „Ладомир” Центру позашкільної освіти. Перші місця у різних вікових категоріях поділили Ірина Музичук (Володимир-Волинський), Дарина Зубчук (Луцьк), Василина Стельмах (Червоноград), Тріо „Рефлекс” (м. Хайновка, Польща) та фольклорний гурт із Бреста „Тарарам”.
На центральній площі міста відбулися конкурс духових військових оркестрів, „козацькі забави”, „брейк-данс”, у сквері біля музею — виставка промислових та художніх виробів „Володимирський узвіз”, лицарський турнір, театральна композиція, під час якої були нагороджені кращі люди міста. У Слов'янському парку, де колись були княжі угіддя, відбулася виставка мисливських собак з усієї України, пройшли народні гуляння. Завершилося святкування дня міста Володимира-Волинського великим гала-концертом. У ньому взяли участь народні артисти України Василь Зінкевич, Василь Чепелюк, Олександр Василенко, Віталій Козловський, відомі гурти і переможці фестивалю молодих виконавців.


Галина ТАРАСЮК, „Урядовий кур’єр”